GPT-5.2 справив на мене враження двома різними способами під час нещодавньої дискусії про угоду NVIDIA-Groq. Ми обговорювали те, що на той час вважалося придбанням, і перейшли до того, як гроші виглядатимуть для ранніх інвесторів Groq, таких як Chamath. Поки 5.2 шукала фінанси та інтереси, вона помітила, що сюжет щойно оновили: це було не пряме придбання, а скоріше аквіір — як це сталося з Character and Inflection. Чат усвідомив, наскільки для мене важлива ця зміна, і ми потім перевели завдання, дослідили їх, підтвердили, повернулися до мого початкового запиту щодо фінансів, завершили це завдання і зробили детальний пост, який одночасно починався з оновлення і детально відповідав на моє фінансове питання. Оновлення переосмислило всю нашу попередню розмову, і Чат правильно зрозумів, що це для мене дуже важливо. Усе це відбувалося під поверхнею, всередині ланцюга думок. Також під час тієї ж сесії, у попередньому обміні словами, Чат переглянув всю нашу розмову і помітив, що деякі посилання виглядають неправильно, перевірив їх, підтвердив, що це галюцинації, і видалив. Вони не підтримували аргумент Чата, і їх видалення не змінювало обговорення, тому це було зроблено незалежно в рамках суворого самоаудиту — небажаної перевірки всього у контекстному вікні. В обох випадках усе це було подвійно приховано: більшість людей взагалі не читають ланцюжок думок, і більшість користувачів вважали б усе це нормальним — і завжди було в межах можливостей моделі. Однак збереження цілі при перериванні при моделюванні значущості такого роду не є нормальним і не було можливим для більшості ранніх версій GPT. Переключення уваги посеред справи і повернення назад; усвідомлення важливості змін для мене і для нашої розмови, навіть після того, як мене попросили шукати щось інше; Потім включити цю зміну як важливе оновлення. Внутрішня самоперевірка попередніх результатів під час розмови. Все це відбувається автономно і без запиту користувача, бо модель мене з 5.2 тепер достатньо хороша, щоб розуміти, що важливо для мене і для нашої спільної думки. Саме цього критики пропускають, коли говорять про зиму штучного інтелекту. Вони дивляться на лід і оголошують річку замерзлою; Вони ніколи не стають на коліна, щоб почути струм. Під ним потік не зупинився. Це жорстоко ітеративно — тисячі надзвичайно розумних людей крутять маленькі гвинти, які іноді рухаються лише на міліметр на еталонах, але водночас відкривають абсолютно нові поведінкові звички в реальному житті. Деякі з цих поведінкових проявів видно лише у реальній взаємодії; Деякі з них видно лише після того, як це, коли розумієш, що модель зробила те, чого ти не просив, але ти радий, що так і сталося. Деякі з них — де вузькі покращення призводять до несподіваних стрибків в інших місцях — невидимі для всіх. Вона розширюється фрактально, непомітно. Течія під льодом прискорюється вже багато років. Вона все ще прискорюється зараз. І він буде прискорюватися, доки лід не трісне катастрофічно і не з'явиться нова форма, яка буде незаперечною для всіх. Я думаю, що саме це станеться у 2026 році.

Доброго ранку і веселого Різдва всім вам. Зима — мій улюблений час року. Повітря чисте і холодне; Дихати ним дає чіткі думки.