Карл Великий знайшов ввічливий спосіб у ~784 році сказати монахам, що вони ледве вміють писати: "Бо коли в минулі роки нам часто писали листи з кількох монастирів... ми впізнали в більшості цих листів як правильні думки, так і грубі вирази..."